Рейдерский захват туристического комплекса «Захар Беркут» в Сколивском районе, что принадлежало ООО «Октант» был проведен за всеми признаками рейдерского искусства. Сначала 5 января 2009г. сзываются альтернативные собрания предприятия, на которых не было кворума, но это не тревожило рейдеров. В протокол вписывается один из соучредителей ООО «Октант», который нотариально утверждает, что участия во внеочередных собраниях ООО «Октант» 5 января 2009р. не брал, никаких документов не подписывал.
Кульминацией стало 5 марта 2009р. когда силами охранно юридической фирмы «АУТПОСТ» была захваченная база «Захари Беркут»
Из листа главы облгосадминистрации Николая Кметя к первому заместителю председателя секретариата Президента Украины Александра Шлапака: «5 января 2009 года были проведены общие собрания участников ООО «Октант» с нарушением действующего законодательства» 5 марта 2009года состоялся силовой захват туристического комплекса «Захар Беркут», 2 марта 2009 года Львовское областное управление милиции отказало в выдаче разрешения на печать №1 для ООО «Октант», поскольку поданные документы не отвечали действительности.
Однако Артемов И.В. изготовил дубликаты учредительных документов и печатей, невзирая на то, что оригиналы учредительных документов находились у Савицкого В.М. который является генеральным директором ООО «ОКТАНТ». Вышеуказанное дает все основания считать, что соглашения от имени предприятия за подписью Артемова И.В. сфальсифицированы заинтересованными на то лицами.
27 февраля Савицкому В.М. поступила информация, что неизвестными лицами в разрешительную систему города подан комплект документов для получения дубликата печати №1. Он соответственно отреагировал, написал заявление и было отказано в изготовлении печати. То есть на время силового захвата, как и на время проведения собраний печати у оппонентов быть не могло.
А главным заинтересованным лицом рейдерского силового захвата туристического комплекса «Захар Беркут» был совладелец ООО «Октант» Орест Ярославович Шийко.
Наиболее интересным в этой ситуации является то, что Владимир Михайлович Савицкий – генеральный директор ООО «Октант», который владеет базой «Захар Беркут» с 25 декабря 2008 года по 9 января 2009 года находился на стационарном лечении 8-й клинической больницы г. Львова, а собрания состоялись 5 января в 2009 г., следовательно его освобождение от должности, как ни крути нельзя считать законным. В ст.40 Кодекса законов Украины о труде, содержится запрещение относительно освобождения работников в период их временной неработоспособности или отпуска.
Схема рейдерского захвата базы «Захар Беркут» происходила по сценарий голливудского или русского блокбастера. Приблизительно 6,30 на микроавтобусах и на джипах приехали больше 60 людей. Часть была в форме охранной фирмы «Аутпост», около 20 работников ГСО (Государственной службы охраны !) и много гражданских, какие они функции выполняли неизвестно. Факт в том, что они также в том принимали участие. У тех охранников, которые были внизу работники «Аутпосту» забрали мобильные телефоны, радиостанции, и закрыли в комнате отдыха.
Часть их заняла станцию где происходит посадка пассажиров, часть сразу зашла в гостиницу. Оперативные группы «Аутпоста» вооружены были скорее всего все пистолетами травматического действия, там в основном бывшие работники спецподразделений. Сказали, что меняется руководство, охрана также меняется.
4 июня 2009г. после неоднократных обращений следственный отдел Франковского райотдела милиции возбуждает уголовное дело за ст. 358 КК Украины «Подделка документов, печатей, штампов и бланков, их сбыт. Использование поддельных документов»
Но уже на следующий день судья Франковского районного суда Гинда Оксана Николаевна посанову следствия о возбуждении уголовного дела по иску Ореста Шийка отменяет, Апелляционный суд возвращает дело на новое рассмотрение. Но уже другой судья Ильчишин Надежда Васильевна опять отменяет посанову о возбуждении уголовного дела. Чего так боится Орест Шийко? Почему так упрямо не хочет установление истины?
Некоторые выводы суда вызывают огромное удивление «. уголовное дело касается интересов Шийка О.Я., а посанова нарушает права и законные интересы.» То есть подработать протокол собраний и засвидетельствовать его печатью неизвестно каким образом – это называется, языком суда, нарушения законных интересов.
«Никакими данными об отсутствии кого-то из участников орган досудебного следствия не владел.» но заявление одного из участников общества, что ни одного участия в работе собраний он не брал была. Дальше из постонови суда: «.експертизой или исследованиям подделки, следственная не владела»
Но, как следственная милиции могла сделать соответствующие экспертизы, если суд это дело закрыл? В материалах суда никоим образом не упомянутый договор между директором ООО «Октант» Артемовим и директором фирмы «Аутпост» Устиновим, ведь милиции даже не дали возможности исследовать эти дела.
Про рейдерство, як про явище в Україні знають практично всі, кожний пересічний громадянин, провівши певнй час перед телевізором, може безпомилково визначити способи, якими користуються рейдери. Перш за все – це проведення альтернативних зборів акціонерів на яких як правило змінюють керівництво підприємства, і закінчується це все силовим захопленням підприємства. Світова економічна криза, нестабільність в державі, недосконалість нашого законодавства приводить до різкого збільшення кількості рейдерських захоплень. І ситуація в нашій країні нагадує часи пізньої перебудови. З цією лише різницею, що тоді героями виступали бритоголові братки, а сьогодні їх місце зайняли дуже часто люди в погонах. А тактику і стратегію розробляють фахівці кафедри економіки, досить часто зі званням, і тема корпоративних захоплень притаманна тим країнам, які розвиваються. Але в Україні тема рейдерських захоплень набула розмаху епідемій, яку навіть з грипом порівняти не можна.Наявність корпоративної суперечки – ось, що потрібно рейдеру для успішного захоплення підприємства.
Рейдерське захоплення туристичного комплексу «Захар Беркут» у Сколівському районі, що належало ТзОВ «Октант» було проведено за всіма ознаками рейдерського мистецтва. Спочатку 5 січня 2009року скликаються альтернативні збори підприємства, на яких не було кворуму, але це не турбувало рейдерів. У протокол вписується один з співзасновників ТзОВ «Октант», який нотаріально стверджує, що участі у позачергових зборах ТзОВ «Октант» 5 січня 2009р. не брав, жодних документів не підписував. Але хто у нашій державі за підробку документів поніс покарання? Хоча і дипломи підробляли і з такими підробленими дипломами працювали заступниками СБУ. А тут, подумаєш, протокол зборів підробив.
Юрист юридично-консалтингової фірми «Юридична ліга»:
— Вищим органом ТзОВ є загальні збори учасників. Процедура скликання таких зборів регламентується Цивільним кодексом, господарським кодексом, а також Законом «Про господарські товариства». Загальні збори учасників складаються з учасників, які є засновниками цього товариства. Рішення на цих зборах приймається учасниками шляхом голосування. Кількість голосів визначається відповідно до їх частки зазначеної в відповідних статутних документах. Однією з основних умов проведення зборів і їх легітимності є наявність кворуму. Кворум зборів визначається за результатами реєстрації їх учасників, які прибули на ці збори. Відповідно перед початком зборів учасники які зявилися на ці збори реєструються в секретаря зборів, який зазначає хто з учасників прибув або їх представник, кількість голосів якими вони володіють і в відповідному реєстрі учасник, або представник учасника проставляє свій підпис. Відповідно до ст.60 Закону «Про господарські товариства» загальні збори учасників є повноважними, якщо на них присутні учасники, які в сукупності володіють більш, як 60% голосів.
На час коли відбувалися збори, на час, коли відбувалося силове захоплення бази відпочинку «Захар Беркут» всі документи і печатка, всі установчі документи, довідка з статистики і свідоцтво про реєстрацію, довідки з податкових. Всі атрибути, які необхідні фірмі знаходилися в директора ТзОВ «Октант» Савицького В.М. доступу до них не мав ніхто і вони не могли бути використані ніким.
Сфальсифікованим протоколом зборів позачергових загальних зборів ТзОВ «Октант» новоспечений директор Артемов Ігор В’ячеславович укладає договір з приватною охоронно-юридичною фірмою «Аутпост». Укладає не маючи на руках жодних інших документів.
Адвокат охоронно-юридичної фірми «АУТПОСТ»:
-пане Ярослав, не буду я Вам надавати коментар, тому що не має такої в нас потреби. Поки що ніяких коментарів ми Вам давати не будемо, тому що це є наші взаємовідносини з замовником, які становлять комерційну таємницю. А коментар, який Ви хочете, може Вам надати будь-який юрист чи адвокат.
-нас цікавить перелік документів, які Ви вимагаєте від замовника, для того щоб укласти з Вами угоду.
-Такими документами згідно ліцензійних умов є документи, які підтверджують повноваження особи, що підписує договір і документи, які підтверджують повноваження замовника, права на об’єкт, який виступає об’єктом охорони.
-Чи було Вам надано ці документи паном Артемовим, який заключив з Вами угоду, чи це є також комерційна таємниця.
-По всіх об’єктах, в тому числі по об’єкту «Захар Беркут» всі документи нам були надані, оскільки без таких документів ми не приступаєм до охорони.
Як видно із клопотання до Сихівського районного суду м.Львова представника нового керівництва пана Потинського А.М.
-До єдиного державного реєстру юридичних осіб внесені відповідні зміни щодо керівника Товариства 25 лютого 2009року;
-Отримано нову довідку головного управління статистики – 27 лютого 2009 року;
-Отримано нову довідку про взяття на облік платника податків – 27 лютого 2009 року;
Всі зміни правдами і неправдами зроблені після 25 лютого 2009року, а договір з охоронно-юридичною фірмою «АУТПОСТ» підписано на 1,5 місяці раніше 9 січня 2009р. лише на підставі сфальсифікованого договору. Можливо, ці 1,5-2 місяці потрібні були охоронній фірмі щоб краще підготуватись до рейдерського нападу. Ми намагалися отримати коментар Генерального директора охоронно-юридичної фірми «АУТПОСТ» але в коментарі нам було відмовлено.
Суб’єкт охоронної діяльності зобов’язаний надавати послуги лише на підставі письмово укладених цивільно-правових угод. Крім цього цими умовами передбачено, що суб’єкту охоронної діяльності забороняється надавати охоронні послуги за такими угодами, якщо перед їх укладенням замовником охоронних послуг не було надано підтверджуючих документів, які посвідчують повноваження замовника охоронних послуг на розпорядження, користування, або володіння цим майном. Зокрема, перед укладенням угоди суб’єкт охоронних послуг зобов’язаний вимагати від замовника таких послуг документи, які підтверджують право на майно, яке хоче здати під охорону, зокрема мають надаватись правовстановлюючі документи. Це має бути або договір купівлі-продажу, або ж свідоцтво про право власності. При цьому має надати і витяг про реєстрацію прав на це нерухоме майно, який видається органами реєстрації. Крім цього суб’єкт охоронної діяльності повинен вимагати в замовника охоронних послуг документ, який підтверджує повноваження конкретної юридичної особи, яка представляє замовника охоронних послуг без довіреності. Це чітко прописано – це має бути виписка з єдиного держарного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Кульмінацією стало 5 березня 2009р. коли силами охоронно-юридичної фірми «АУТПОСТ» була захоплена база «Захар Беркут»
Із листа голови облдержадміністрації Миколи Кметя до першого заступника голови секретаріату Президента України Олександра Шлапака «5січня 2009року було проведено загальні збори учасників ТзОВ «Октант» із порушенням чинного законодавства» 5 березня 2009року відбулось силове захоплення туристичного комплексу «Захар Беркут», 2березня 2009року Львівське обласне управління міліції відмовило у видачі дозволу на печатку №1 для ТОВ «Октант», оскільки подані документи не відповідали дійсності. Проте Артемов І.В. виготовив дублікати установчих документів та печаток, незважаючи на те, що оригінали установчих документів знаходились у Савицького В.М. який є генеральним директором ТОВ «ОКТАНТ». Вищевказане дає всі підстави вважати, що угоди від імені підприємства за підписом Артемова І.В. сфальсифіковано зацікавленими на те особами.
27 лютого Савицькому В.М. поступила інформація, що невідомими особами в дозвільну систему міста подано комплект документів для отримання дублікату печатки №1. Він відповідно відреагував, написав заяву і було відмовлено в виготовленні печатки. Тобто на час силового захоплення, як і на час проведення зборів печатки в опонентів бути не могло.
А головною зацікавленою особою рейдерського силового захоплення туристичного комплексу «Захар Беркут» був співвласник ТОВ «Октант» Орест Ярославович Шийко.
Орест Ярославович до того ж викладач кафедри економіки Національного університету «Львівська політехніка», дуже цікаво, чи вчить доцент Орест Шийко своїх студентів ремеслу рейдера, яким Він володіє досконало. Орест Шийко читає курс лекцій «Стратегія підприємства», можливо цей курс варто назвати «Стратегія і тактика рейдерства».
Ми вкоре запрошуємо Ореста Шийко до нас на передачу поділитись передовим досвідом рейдерської науки. Коли ми побували на базі «Захар Беркут» вона нагадувала скоріше добре захищений військовий об’єкт, а не базу відпочинку. Не вистачало кулеметів, зенітних гармат, та важкої артилерії, до того ж згідно посанови помічника прокурора Сколівського району, базу відпочинку охороняє 10 працівників Державної служби охорони, та 10працівників фірми «АУТПОСТ» Згідно угоди, такі послуги новому керівництву обходяться понад 300 000 грн. в місяць, або 4 000 000 грн. в рік. І чи є потреба у такій охороні
Охорона бази відпочинку «Захар Беркут» за час керівництва Савицького В.М.: був один пост на КПП, один в готелі і один чоловік знаходився на привідній станції канатно-крісельної дороги. Необхідності в більшій кількості охоронців ніколи і небуло. Багато працівників звільнилось з цієї напів військової бази не витримавши наруги, дехто був звільнений примусово. Ми намагались поспілкуватись із працівниками бази, але супер уважні охоронці не допустили цього.
Начальника канатних доріг туристичної бази «Захар Беркут» викликали після обіду в кабінет директора. Прийшов директор, зявився той співвласник, який зараз керував тим всім процесом сказав, що його звільнили, юрист надрукував тут же наказ що його звільнено.
Кухар туристичної бази «Захар Беркут» працювала від грудня, було нормально працювати, але прийшли інші люди і атмосфера стала не звична і страшна. Багато людей звільнилися.
Директор комплексу громадського харчування туристичної бази «Захар Беркут»:
— не хотілося працювати, бо напруга була сильна, було неприємно,
Найцікавішим в цій ситуації є те, що Володимир Михайлович Савицький – генеральний директор ТОВ «Октант», який володіє базою «Захар Беркут» з 25 грудня 2008року по 9 січня 2009року знаходився на стаціонарному лікуванні 8-ої клінічної лікарні м.Львова, а збори відбулись 5 січня 2009 р., отже його звільнення з посади, як не крути не можна вважати законним. В ст.40 Кодексу законів України про працю, міститься заборона щодо звільнення працівників в період їх тимчасової непрацездатності або відпустки.
Журналістське розслідування «Зона конфлікту»
Автор Ярослав Паньчишин
Редактор Анна Кузюта
Режисер Ольга Білянська
Оператор Юрій Матьора
Відео інженери Олександр Федосеев, Микола Єрега, Ігор Ковалишин
Рейдерські захоплення в Україні стали настільки масовим явищем, що не викликають здивування. Чи пам’ятаєте Ви, щоб когось за підробку документів, чи за рейдерське захоплення було притягнуто до відповідальності – звичайно ні. Хоча ще дуже давно великий французький письменник Оноре де Бальзак у своєму творі «Блеск и нищета куртизанок» устами каторжника Вотрена вчить молодого Растіньяка: не крадіть по дрібницях, якщо ви вкрадете 100франків – Вас пошлють на каторгу. Якщо Ви вкрадете мільйон – Ви будете всіма поважаєма людина, так само і в нас – треба красти мільйонами. Абсолютний цинізм, який привів до того, що ніхто не зважає на наш кримінальний кодекс. Хоча у Кримінальному кодексі є стаття 358 п.3 Використання завідомо підробленого документа – карається штрафом до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або арештом до 6 місяців, або позбавленням волі до двох років.
Нагадаємо суть конфлікту: 5січня 2009 року відбулись позачергові збори ТзОВ «Октант» на яких було переобрано нового генерального директора, але половина співвласників підприємства участі у зборах по різних причинах не брала, отже ці збори можна вважати недійсними. Оскільки, згідно українського законодавства кількість присутні повинна бути більше, ніж 60% учасників товариства. Але протокол зборів виявився сфальсифікованим. У ньому був зазначений один з співвласників, який згідно його заяви, завіреної нотаріально, участі у зборах не брав, жодних документів, пов’язаних з організацією та проведенням позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Октант» 5 січня 2009року не підписував. Як правило, перед будь-якими звітно-виборними зборами проводиться реєстрація акціонерів або співвласників. Через чотири дні новий директор ТзОВ «Октант» укладає договір з приватною охоронно-юридичною фірмою «Аутпост», не маючи жодних установчих документів фірми, яким чином була укладена ця угода журналістам не відомо, поскільки генеральний директор фірми «Аутпост» Устінов Віталій Адольфович на момент виходу передачі в ефір коментарів не надав.
-Чи можемо ми все-таки від Вас отримати з приводу договору з Вашою фірмою «Аутпост» та ТзОВ «Октант»;
-А Вам Віталій Адольфович ще не звонив?
-Не звонив Віталій Адольфович.
-Він тільки сюда виїзджав, появиться і Він Вам перезвонить.
Які все-таки документи потрібні, щоб укласти угоду з охоронною фірмою?
Відповідає провідний спеціаліст з договірної роботи приватної охоронної фірми:
-перший основний документ, який ми би просили в замовника це лист від нього, про те що він хоче, щоб ми виставили охорону. В ньому має бути зазначено: назва організації, де вона знаходиться, її реквізити, хто підписує лист. Тобто та людина, яка потім буде заключати з нами угоду. Ми в свою чергу вимагаємо основний документ – документ про право власності, чи договір оренди на те приміщення, які вони хочуть, щоб ми охороняли. Ми можем спитати в них свідоцтво про реєстрацію юридичної особи, свідоцтво про платника ПДВ, зареєстрований документ в статистиці.
Як Ви вже зрозуміли, для того щоб підписати договір між певною фірмою, і охоронною структурою потрібно цілий комплекс документів. Перш за все-це витяг з права власності бюро технічної інвентаризації, або договір оренди. На момент 9 січня 2009 року, коли був підписаний договір такого документа у пана Артемова небуло. Він звернувся в бюро технічної інвентаризації лише в квітні, через три місяці після підписання цього договору. Наступний документ – це свідоцтво про реєстрацію юридичних осіб, за цим свідоцтвом нове керівництво звернулось в кінці лютого 2009 року. Тобто через півтора місяці, а отримана копія свідоцтва про реєстрацію була лише 4 березня 2009 року напередодні захоплення, яке сталось на наступний день 5 березня 2009р. Наступний документ — довідка з управління статистики, яка була отримана паном Артемовим 27 лютого 2009 року. Через півтора місяці після підписання договору. І нарешті печатка, печатку підприємство отримало лише в березні місяці, адже ще 2 березня, тобто через 2 місяці після підписання договору львівське міське управління міліції відмовило новому керівництву, зокрема пану Артемову в отриманні дозволу на виготовлення печатки і лише 27 лютого 2009 року нове керівництво отримало довідку про реєстрацію платника податку. Отже на момент підписання договору 9 січня 2009 року у пана Артемова, який уклав договір з паном Устіновим був лише протокол зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Октант», який був підроблений.
Чи можна укласти договір лише за сфальсифікованим протоколом зборів з підробленою печаткою.
Володимир Гураль. Заступник прокурора львівської області:
-давайте будемо оцінювати конкретну ситуацію, тобто виник спір, чи вправі були укладати угоду, чи не вправі. Питання законності укладання угоди керівництвом ТзОВ «Октант» призначеним згідно протоколу загальних зборів ТзОВ 5 січня 2009року договорів щодо господарської діяльності підприємства на даний час є предметом розгляду в господарському суді в провадженні якого перебуває справа Савицького до ТзОВ «Октант», Шийко, Булки, Кінзерської про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Октант», оформлені 5 січня 2009 року. 31 березня увалою господарського суду зупинено провадження у даній справі в зв’язку з оскарженням ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову, на даний час провадження у справі не поновлені, підстав для втручання органів прокуратури немає. Тому, що ми не є стороною у даному спорі, є два суб’єкта господарювання, які між собою зясують, тому в судовому порядку це питання буде вирішено. Як протокол, так і збори можуть визнаватися нечинними з різних підстав. В даному випадку звернення з цього приводу розглядалося органами внутрішніх справ, зокрема Франківським райвідділом внутрішніх справ в порядку статті 97 КПК України, яким було прийняте рішення про порушення кримінальної справи за ст.358 ч.1 КК України, однак сторона, щодо якої була порушена ця кримінальна справа, оскаржила дане рішення в Франківському суді. Франківський суд виніс рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи. Органами прокуратури дане рішення було оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційному суді Львівської області, який 10 листопада 2009 року апеляцію розглянув, однак її відхилив, залишивши в силі рішення місцевого суду. В зв’язку з цим прокуратурою готується касаційне подання, тобто прокуратура подає касаційне подання до Верховного суду і ми будем відстоювати позицію, тобто ми вважаєм, що органами внутрішніх справ було законне рішення прийняте, тобто справа була порушена законно, в будь-якому випадку для того, щоб прийняти якесь рішення, щодо законності, чи незаконності треба провести досудове розслідування, тому я вважаю, що боятися цього не потрібно. Хай буде проведенне слідство, яке всесторонньо дослідить всі ці питання і прийме рішення.
А що ж наша феміда і правоохоронні органи, які зобов’язані стежити за дотриманням законодавства? 4 червня 2009р. після неодноразових звернень слідчий відділ Франківського райвідділу міліції порушує кримінальну справу за ст. 358 КК України «Підробка документів, печаток, штампів та бланків, їх збут. Використання підроблених документів»
Але вже на наступний день суддя Франківського районного суду Гінда Оксана Миколаївна посанову слідства про порушення кримінальної справи за позовом Ореста Шийка скасовуює, Апеляційний суд повертає справу на новий розгляд. Але вже інший суддя Ільчишин Надія Василівна знову скасовує посанову про порушення кримінальної справи. Чого так боїться Орест Шийко? Чому так вперто не хоче встановлення істини? Деякі висновки суду викликають величезний подив «… кримінальна справа стосується інтересів Шийка О.Я., а оскаржувана посанова порушує права та законні інтереси…» Тобто підробити протокол зборів та засвідчити його печаткою невідомо яким чином – це називається, мовою суду, порушення законних інтересів. «Жодними даними про відсутність когось із учасників… орган досудового слідства не володів…» але ж заява одного із учасників товариства, що жодної участі у роботі зборів він не брав була. Далі з постонови суду: «…експертизою, чи дослідженням підробки слідча не володіла» Але, як слідча міліції могла зробити відповідні експертизи, якщо суд цю справу закрив? В матеріалах суду жодним чином не згаданий договір між директором ТзОВ «Октант» Артемовим та директором фірми «Аутпост» Устіновим, адже міліції навіть не дали можливості дослідити ці справи.
Висновок можна зробити лише один: відповідальності за будь-який злочин можна уникнути за допомогою суду.
Володимир Гураль. Заступник прокурора львівської області:
-Я з Вами не згідний, тому що будь-яка особа в праві захищати свої інтереси в законний спосіб, вона може звернутися, в тому числі і в суд, але причина в іншому. Будь-який орган, в тому числі і суд, повинен постановити законне рішення. На нашу думку, в даному випадку, рішення було встановлено не законно.
Схема рейдерського захоплення бази «Захар Беркут» відбувалась за сценарієм голлівудського або російського блокбастера. Приблизно 6,30 на мікроавтобусах і на джипах приїхали більше 60 людей. Частина була в формі охоронної фірми «Аутпост», біля 20 працівників ДСО (Державної служби охорони !) і багато цивільних, які вони функції виконували невідомо. Факт в тому, що вони також в тому приймали участь. В тих охоронців, що були внизу працівники «Аутпосту» забрали мобільні телефони, радіостанції, і закрили в кімнаті відпочинку. Частина їх зайняла станцію де відбувається посадка пасажирів, частина одразу зайшла в готель. Оперативні групи «Аутпосту» озброєні були швидше-за все пістолетами травматичної дії, там в основному бувші працівники спецпідрозділів. Сказали, що міняється керівництво, охорона також міняється.
Особливий цинізм цієї справи полягає в тому, що один із організаторів рейдерського захоплення бази відпочинку «Захар Беркут» і учасник цього рейдерського захолення, він же співвласник ТзОВ «Октант» Орест Ярославович Шийко ще є кандидатом технічних наук і викладачем кафедри економіки ЛНУ «ЛП» Нам дуже цікаво, чи читає Орест Ярославович Шийко скажімо курс лекцій студентам на тему: «Як уникнути відповідальності за рейдерське захоплення» чи «Національні особливості рейдерства в Україні» І чи вчить студентів Орест Ярославович Шийко того, щоб встановити контроль за підприємством – треба підробити документи, організувати силове захоплення підприємства. Зробити так, щоб суд прийняв вигідні йому рішення. Журналісти вкотре запрошують викладача кафедри економіки, кандидата технічних наук Ореста Ярославовича Шийка до розмови по-суті щодо рейдерського захоплення бази «Захар Беркут»
Журналістське розслідування «Зона конфлікту»
Автор Ярослав Паньчишин
Редактор Анна Кузюта
Режисер Ольга Білянська
Оператор Юрій Матьора
Відео інженери Олександр Федосеев, Микола Єрега, Ігор Ковалишин
В нашій країні, як це не прикро визнавати є всі передумови для шаленого розквіту рейдерства.
Перш за все – це не досконалість нашого законодавства і законодавства корпоративного. По друге – це корумпованість в органах влади, особливо влади судової. І третє – це бездіяльність правоохоронних органів. Ось ці три кити на яких розвивається рейдерство в нашій країні, і розвивається воно шаленеми темпами. І люди, які стали на цей шлях використовують ці умови сповна. Рейдерство англійської «raid» «набіг, облава» — це не дружнє поглинання, це встановлення повного контролю над чужим майном. І встановлення цього контролю дуже часто відбувається за допомогою сили.
Ця історія розпочалась ще наприкінці 90-х років минулого століття, безробіття в Україні, мільйони наших співвітчизників виїхали на заробітки в інші країни.
Історія фірми починалася, ще з 90-х років, троє друзів поїхали заробляти кошти в Росію, на північ. Вони були за фахом будівельники, в 90-х роках з будівництвом в Україні було дуже скрутно. Підприємства закривалися, були без роботи. Ініціатором поїздки був Шийко Орест Ярославович, який запросив своїх друзів. Коли були зароблені певні кошти вони вирішили відкрити підприємство на Україні. Було прийняте рішення купити базу відпочинку «Захар Беркут» І розвивати базу «Захар Беркут», як гірськолижну, туристичну базу. Під цей проект в 2002році було засновано ТзОВ «Октант» і генеральним директором був Шийко Орест Ярославович. Після заснування цього підприємства між співзасновниками виникли певні непорозуміння і дійшло до того, що компаньйони залишили роботу на півночі і вирішили займатися своїми справами на Україні. Коли така ситуація сталася, тоді і Орест
Ярославович вирішив залишити підприємство ТзОВ «Октант» після цього, як він залишив підприємство генеральним директором було обрано Савицького В.М. Очевидно, що це було задумано, напевно, як тимчасове явище. Після цього почалися спроби усунути Савицького В.М. з директора. Звичайно, законним шляхом цього зробити було не можливо, тому що при розтановці сил 50 на 50 це зробити не реально. Почалися судові позови. На кожні збори, які проводилися виносилося те саме питання: заміни генерального директора. Очевидно, що при такій ситуації про порозуміння не могло бути мови. Тому було запропоновано опонентам розлучитися, розійтися, перекупити частки, пропозиція була відхилена і частиною співзасновників було вирішено зробити рейдерське захоплення.
5 січня 2009 року відбулися позачергові збори ТзОВ «Октант» і саме з цього дня конфлікт увійшов в активну фазу, частина співвласників про ці збори нічого не знала, інша частина участі у зборах не брала. Повідомлення про збори були подані не вчасно, за днів 15 можливо 18, порядок денняй не був зафіксований так, як необхідно, тому не було чого іти, адже повістка дня мала прослухатися і обговоритися, тому нема про що говорити. Найцікавіший момент, згідно з протоколом зборів в них брав участь один з учасників, що вододіє 20% голосів, насправді він був у будинку, де проходили збори. Але згідно його заяви у правоохоронні органи, засвідченої нотаріально, повідомлення про проведення 5 січня 2009 року позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Октант» не отримував, участі у позачергових загальних зборах не брав, жодних документів пов’язаних з проведенням позачергових зборів учасників ТзОВ «Октант» 5 січня 2009року не підписував, а без його участі збори вважаються не дійсними.
Протокол позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Октант», які відбулися 5 січня 2009 року інакше, як фількіною грамотою, як колись казали в народі, назвати не можна. Ті з нас, а їх більшість, які коли-небудь в житті брали участь, чи в проспілкових, чи в зборах акціонерів пам’ятають, що перш за все в звітно-виборних зборах траба було зареєструватись. Цього тут зроблено не було і це перше грубе порушення. Наступний момент, як ми пам’ятаємо в зборах, коли йдеться про заміну директора, перш за все ставиться питання про звільнення чинного директора, за це голосують акціонери або громадяни: за, проти, утримався. Наступним питання,
Як правило ставиться обговорення нового директора і затвердження його на посаді, також голосується: за, проти, утримався. Цього тут зроблено небуло. Скажімо по третьому питанню: слухали Шийко О.Я., який запропонував звільнити з посади генерального директора товариства Савицького, та призначити генеральним директором товариства Артемова Ігоря В’ячеславовича. Хто проголосував, яким чином проголосував – невідомо. Лише в кінці написано: голосували за 50%, не голосував учасник, який участі в цих зборах не брав і таким чином ці збори варто визнати не правомірними. Тим більше, що збори затверджені печаткою, а як ми знаємо з слів генерального директора Савицького, печатка 5 січня 2009року, в той день, коли проходили збори, знаходилась в нього в сейфі і участі в зборах не брала, тобто поставити її на цьому протоколі не могли. Тут питання до правоохоронних органів: «Яким чином появилась ця печатка на протоколі» і варто цей протокол визнати не дійсним.
І це був перший крок до класичної рейдерської атаки. Ми хочемо звернутися до посібника, до колишньої голови фонду держмайна Валентини Семенюк-Самсоненко, адже про рейдерство Вона знає з власного досвіду: Типові стратегії поглинання/захоплення підприємства.
— проведення загальних зборів з порядком денним: про заміну керівництва. Саме такий головний лейкмотив цих зборів, що відбулись 5 січня 2009року, а генеральний директор Володимир Савицький продовжував працювати на своїй посаді, навіть не підозрюючи, що він вже і не директор. Так продовжувалось до 5 березня 2009 року. Про збори, які відбулися 5.01.2009р. директор ТзОВ «Октант» нічого не знав, лише 5 березня 2009року, після цього, як сталося силове захоплення, його повідомили співробітники, що виявляється 5 січня 2009р. було обрано нового директора, що всі зміни внесені вже управлінням реєстрації про заміну директора і надіслані повідомлення і в податкову службу і в статуправління по заміні генерального директора. Лише 5 березня 2009року це столо відомо. Співвласник дізнався, що є новий директор лише 5 березня 2009року. його представили працівникам. Співвласник його перший раз побачив. Виконував обов’язки директора Савицький В.М. з ним начальник канатних доріг туристичної бази «Захар Беркут» нормально спілкувався: мотор відправлявся на ремонт, закуповувалися рації, акумулятори до них. Тобто Савицький В.М. виконував свої обов’язки до 5 березня 2009 року.
Поява на базі «Захар Беркут», що на Сколівщині великої кількості озброєних людей, викликала у переважної більшості працівників стан близький до шоку, мабуть на це і розраховувало нове керівництво ТзОВ «Октант». Із посібника: «Як захиститись від рейдерства?» Товариство з обмеженою відповідальнісю:
Чорна схема: 0-50% в капіталі ТОВ
-«Силовий» вхід на територію ТОВ від імені нового керівництва, або від імені нових власників активів (при цьому використовуються або сили приватних охоронних підприємств, які здійснюють послуги з «охорони» організації на основі договорів, укладених новим керівництвом, або силами судових виконавців)
Особливості організації чорної схеми рейдерства:
-В руках рейдерів знаходиться до 50% статутного капіталу ТОВ;
-Активне використання підроблених документів;
-Швидка реалізація проекту;
-Ймовірна секретність реалізації задумів.
Як бачимо – схема рейдерського захоплення застосована до ТзОВ «Октант» була розроблена ще задовго до 5.01.2009р., для співвласників – це був грім серед ясного неба, адже включно до 5 березня 2009року обов’язки виконував Савицький В.М. і вся атрибутика підприэмства: печатка, свідоцтво про реєстрацію знаходилось саме у нього.
5 березня 2009року співласник вийшов на вулицю і побачив, що є люди в уніформі «Аутпост», в цивільному, Шийко був.
Директор комплексу громадського харчування туристичної бази «Захар Беркут» приїхала і побачила, що охорона зовсім інша, дуже велика кількість людей на першому пості ТК «Захар Беркут». По території бази «Захар Беркут» ходило дуже багато людей в формі і без форми, людей чужих, коли вона підійшла до Шийка і спитала: «що сталося, що в нас на базі війна?» Шийко сказав, щоб вона пройшла в актовий зал (готелю «Захар Беркут») і Він познайомить її з директором, вона пішла і Шийко представив: Артьомов Ігор В’ячеславович – новий директор, представив юриста і багатьох – що це охорона різна. Людей було багато, близько 50чоловік приїхало з ним. Ці певні люди ходили по готелю («Захар Беркут»), по ресторану по базі «Захар Беркут», пильнували нас, чи кого. Ходили спостерігали за всім. Була напружена обстановка. Люди всі були в стресі. Зібрали всіх в конференц-залі і сказали, що віднині в них інший директор Артьомов – громадянин РОСІЇ. Для всіх людей це було незвично і було дивно. Люди були в напрузі і дивились на все це, як на якесь чудо.
Журналісти намагались поспілкуватись з організатором цього процесу з паном Орестом Шийко. Пан Орест прибув у супроводі двох юристів і на запитання журналістів відповідати відмовився. Його юристи намагалися втягнути журналістів у дискусію щодо корпоративного конфлікту, але дати відповідь на те, яким чином була посталена печатка на договорі з охоронною фірмою «АУТПОСТ-3» 9 січня 2009р. та на протоколі зборів 5 січня 2009року. Адже на той час печатка була у сейфі генерального директора Савицького В.М., та як довести участь у роботі зборів власника ТзОВ «Октант», юристи не захотіли. Журналісти все-таки очікують на відповідь пана Шийка.
У всіх цивілізованих країнах існує сила закону. У нас в Україні, як це не прикро відзначати, існує закон сили, закон джунглів. В кого більше сили – той і правий. Напевне не для того наші громадяни сотояли на МАЙДАНІ відстоюючи свої права, ми тоді надіялися, що в нас буде держава, яка захищатиме своїх громадян, нажаль так не сталося. Журналісти хочуть надіятися, що наші правоохоронні органи нарешті прокинуться і доведуть цю справу до логічного завершення, а журналісти до цієї теми повернуться у найближчих телепередачах.
Журналістське розслідування «Зона конфлікту»
Автор Ярослав Паньчишин
Редактор Анна Кузюта
Режисер Ольга Білянська
Оператор Юрій Матьора
Відео інженери Олександр Федосеев, Микола Єрега, Ігор Ковалишин
